Адміністрація Дональда Трампа намагається прискорити переговори про завершення війни Росії проти України на тлі дедалі напруженіших відносин між Києвом і Вашингтоном. Серед пропозицій обговорюють демілітаризовану зону на Донбасі, відмову України від НАТО та можливе послаблення санкцій проти Росії.
За словами співрозмовника видання в уряді США, останні кроки Трампа не спрямовані на те, щоб змусити Україну капітулювати. Він вважає, що американський президент став жертвою успішної російської інформаційної операції.
Додатковим чинником називають внутрішню політику США. Трамп нібито занепокоєний несприятливими для нього та Республіканської партії результатами опитувань напередодні проміжних виборів, які можуть змінити баланс сил у Конгресі.
Посланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер, за оцінкою співрозмовників видання, помилково розглядають мотиви Володимира Путіна переважно як економічні та територіальні, а не націоналістичні. Через це вони можуть бути більш уразливими до російських спроб вплинути на переговорний процес.
Вашингтон водночас прагне якомога швидше відновити переговори про мирну угоду. Серед варіантів, які обговорюються, є створення демілітаризованої зони на Донбасі.
Економічна частина пропозицій може передбачати відновлення можливостей для російського бізнесу укладати угоди з американськими компаніями. Також розглядаються послаблення санкцій і нормалізація політичних відносин між США та Росією.
Для України одним із можливих елементів пакета називають інвестиції та перспективу членства в Європейському Союзі в обмін на відмову від вступу до НАТО. Водночас конкретні параметри таких домовленостей і механізми гарантій безпеки залишаються предметом переговорів.
Ще одна ідея стосується можливого повернення російського газу на європейський ринок і відновлення роботи «Північного потоку». The Economist наголошує, що США не можуть самостійно ухвалити таке рішення, а сама пропозиція суперечить законодавству Європейського Союзу.
На цьому тлі Росія продовжує удари по українській енергетичній інфраструктурі напередодні зими. У Києві побоюються, що Москва спробує затягувати переговорний процес, одночасно домагаючись поступок, зокрема скасування санкцій.
Один з українських посадовців висловив побоювання, що для частини учасників переговорів економічні інтереси можуть переважити завдання досягти стійкого миру. Українська сторона остерігається, що американські переговорники можуть домовитися про вигідні економічні проєкти з Росією ще до визначення прийнятних для Києва умов завершення війни та гарантій безпеки.
«З їхньої точки зору, навіщо чекати й гаяти час? Час — це гроші», — сказав український посадовець.
Окремим подразником стало рішення Вашингтона обмежити роботу Starlink, наслідки якого, за даними видання, Україна відчула на полі бою. При цьому в адміністрації Трампа ніхто не поспішає брати на себе відповідальність за це рішення.
Для Кремля цей період збігся ще з кількома сприятливими подіями. Трамп уклав із Росією дизельну угоду та відклав запровадження нових санкцій проти РФ за законом Грема.
Критичні заяви Володимира Зеленського на адресу рішень президента США могли ґрунтуватися на припущенні, що можливі невдачі республіканців на проміжних виборах послаблять позиції Трампа. Один із конгресменів застеріг, що за посилення розслідувань проти Трампа з боку демократів його поведінка може, навпаки, стати жорсткішою.
У Вашингтоні також зберігаються сумніви щодо готовності Путіна до реальних поступок. Попри сигнали про відкритість Москви до діалогу, існують побоювання, що Кремль може затягувати переговори, демонструючи готовність до компромісів, яких насправді не планує робити.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
