Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Під час нацистського режиму великі корпорації стали частиною воєнної економіки Німеччини, виробляли озброєння та використовували примусову працю. Частина компаній, пов’язаних із цією системою, продовжує працювати й сьогодні, зокрема BMW, Siemens, Ford, Deutsche Bank та Allianz.
Після приходу Адольфа Гітлера до влади у 1933 році нацистський режим почав підпорядковувати економіку своїм цілям. Великі підприємства, які хотіли зберегти доступ до контрактів, ресурсів і ринку, пристосовувалися до нових правил.
Одним із прикладів був Deutsche Bank. Банк визнає, що в період Третього Рейху став інструментом нацистської держави. У його історичних матеріалах згадуються щонайменше 363 випадки так званої «аріїзації» — примусової передачі єврейської власності неєврейським власникам.
Allianz також визнає свою участь у системі, пов’язаній із переслідуванням єврейських власників та вилученням їхнього майна. Компанія згодом брала участь у повоєнних компенсаційних процесах і нині публікує матеріали про цей період своєї історії.
Велику роль у воєнній економіці відігравав хімічний концерн IG Farben. Він виник у 1925 році після об’єднання BASF, Bayer, Hoechst, Agfa та інших компаній.
IG Farben тісно співпрацювала з нацистським режимом, підтримувала переозброєння та використовувала примусову працю. Один із найбільш відомих об’єктів концерну був розташований біля Освенцима — Auschwitz-Monowitz.
Після війни IG Farben розділили. З її колишніх структур виросли сучасні компанії, серед яких BASF та Bayer.
Siemens у роки нацизму також була залучена до воєнної економіки. Компанія визнає, що з 1940 року дедалі ширше використовувала примусову працю.
BMW під час Другої світової війни перетворилася на важливого постачальника озброєнь. До кінця 1944 року на підприємствах компанії працювали близько 29 тисяч примусових робітників — понад половина всього персоналу.
Іноземний бізнес також мав дочірні структури в Німеччині. Німецька Ford Werke виробляла транспорт для потреб Третього Рейху та використовувала примусову працю, зокрема військовополонених і в’язнів концтаборів.
У вересні 1945 року у звіті американської армії Ford Werke назвали «арсеналом нацизму».
Ще одна компанія, пов’язана з цією історією, — General Motors. Їй належала німецька Opel, яка під час війни працювала в умовах нацистської економіки.
Volkswagen має ще пряміший зв’язок із нацистською Німеччиною. Компанію створили за державним проєктом того часу, а згодом вона широко використовувала примусову працю.
У 1991 році Volkswagen виділив 12 мільйонів німецьких марок на підтримку колишніх примусових робітників. Сьогодні компанія також публічно розповідає про цей період своєї історії.
Серед компаній, які існують і сьогодні та мають зв’язок із бізнесом Третього Рейху, — Deutsche Bank, Allianz, Siemens, BMW, Ford, BASF, Bayer, Volkswagen і General Motors через Opel.
