Мозок вважається одним із найбільш енергозалежних органів: для нормальної роботи йому постійно потрібне паливо. Але американські жаби-бики, схоже, мають незвичайний механізм виживання. Коли звичного джерела енергії стає недостатньо, їхній мозок може сам виробляти альтернативне «паливо» — кетонові тіла.
Відкриття зробили дослідники Університету Міссурі. Робота була опублікована у вересні 2026 року в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Зазвичай одним із головних джерел енергії для мозку є глюкоза. Коли її недостатньо, наприклад під час тривалого голодування, організм може перейти на використання кетонових тіл.
У більшості випадків ці сполуки утворюються переважно в печінці з жирних кислот, потрапляють у кров, а вже звідти доставляються до органів, зокрема мозку.
Однак у жаб-биків учені виявили іншу можливість. Їхній мозок здатний виробляти кетонові тіла локально, тобто створювати альтернативне джерело енергії безпосередньо там, де воно необхідне.
Один з авторів дослідження Джозеф Сантін порівняв знахідку з резервним генератором усередині будівлі, про існування якого раніше не знали.
Для жаб така здатність може мати цілком практичне значення.
Взимку ці тварини переходять у стан, схожий на сплячку. Метаболізм різко сповільнюється, а запаси енергії поступово виснажуються. Навесні організму потрібно швидко повернути до активної роботи життєво важливі нервові системи. Власне виробництво альтернативного палива мозком може допомагати пережити цей складний перехід.
Це не перша незвичайна особливість енергетики мозку жаб. Попередні дослідження показували, що після зимівлі нервові ланцюги жаб-биків здатні значно довше працювати за нестачі кисню та глюкози, використовуючи внутрішні запаси глікогену й анаеробний обмін.
Нове відкриття додає до цієї картини ще один механізм — локальне виробництво кетонів.
Дослідників цікавлять жаби не лише через їхню незвичайну біологію. Розуміння того, як нервова тканина продовжує працювати в умовах енергетичного дефіциту, потенційно може допомогти краще дослідити процеси, що відбуваються в людському мозку.
Автори згадують, зокрема, захворювання, пов’язані з порушеннями енергетичного обміну нервових клітин. Проте до практичного застосування результатів ще далеко: механізм потрібно детальніше дослідити, зокрема з’ясувати, що саме запускає вироблення кетонів і як довго мозок жаби здатний працювати на такому «аварійному живленні».
Тож за звичайною жабою приховується надзвичайно цікава система виживання. Коли стандартного палива бракує, її мозок не просто чекає на допомогу від інших органів — він, схоже, здатний частково забезпечити себе енергією сам.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
