В Україні готують новий Трудовий кодекс, який може змінити правила визначення мінімальної зарплати, доплат і розрахунків із працівниками. Поки що йдеться лише про проєкт, тому жодна з цих норм ще не діє.
Одна з головних змін стосується мінімальної зарплати. Її пропонують визначати як певний відсоток від середньомісячної зарплати в Україні за видами економічної діяльності станом на 1 січня попереднього року.
Яким саме буде цей відсоток, має визначати Кабінет Міністрів. Тобто мінімалку можуть прив’язати до реального рівня зарплат у країні, а не встановлювати лише окремою фіксованою сумою.
Ще одна новація — мінімальну зарплату хочуть перестати використовувати як універсальну базу для розрахунку посадових окладів та інших виплат. Якщо норму ухвалять, частину чинних систем оплати праці доведеться переглядати.
По-іншому можуть рахувати і доплати до мінімальної зарплати. До неї пропонують не зараховувати оплату роботи вночі, понаднормових годин, роботи у вихідні та святкові дні, доплати за небезпечні умови, роз’їзний характер роботи, індексацію та частину премій.
Це означає, що такі виплати мають нараховуватися понад установлену мінімальну зарплату, а не використовуватися для того, щоб штучно «дотягнути» до неї загальну суму.
Систему оплати праці роботодавець повинен буде чітко закріпити в колективному договорі або окремому локальному документі. Під час визначення зарплати мають враховувати складність роботи, кваліфікацію працівника, професійні стандарти, відповідальність та умови праці.
Окремо проєкт закріплює принцип однакової оплати для чоловіків і жінок за рівнозначну або рівноцінну роботу. Для порівняння братимуть до уваги не назву посади, а обов’язки, кваліфікацію, рівень відповідальності та характер завдань.
Посилити планують і контроль за виплатами. Працівник має отримувати детальну інформацію про кожне нарахування — із розшифровкою зарплати, доплат, утримань, податків, індексації та остаточної суми, яку він отримає.
Зарплату також пропонують залишити пріоритетною виплатою для роботодавця. Якщо виникла заборгованість перед працівниками, інші платежі до бюджетів та державних фондів не повинні проводитися раніше, за винятком ЄСВ.
Якщо зарплату затримають більш ніж на 30 днів, роботодавець матиме обов’язок повідомити про це орган, який контролює дотримання трудового законодавства.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
