Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Європейський Союз затвердив фінальний план створення власної супутникової системи IRIS, яка має забезпечити незалежний зв’язок із космосу. Перші апарати нової мережі планують запустити у 2029 році, а загалом угруповання складатиметься з 348 супутників.
Європейська комісія завершила підготовку проєкту IRIS — супутникової широкосмугової системи, яка має стати власною інфраструктурою ЄС для зв’язку з космосу. Проєкт передбачає не лише запуск супутників, а й створення наземних об’єктів, виробничих потужностей та організацію майбутніх запусків.
Переговори щодо системи почалися у січні 2026 року, коли Єврокомісія розпочала роботу з європейськими виробниками та Європейським космічним агентством. Після підписання угоди сторони визначили параметри виробництва, необхідні інвестиції приватних операторів і орієнтовну вартість окремих супутників.
Під час затвердження остаточного плану кількість апаратів у системі збільшили. До попередньої конфігурації додали ще 66 супутників, тому майбутня мережа IRIS складатиметься із 348 одиниць.
Європейське космічне агентство пояснює, що додаткові апарати потрібні для посилення можливостей системи у сферах оборони, безпеки та реагування на надзвичайні ситуації.
IRIS створюють не просто як ще одну мережу для доступу до інтернету. Головна мета проєкту — забезпечити Європу власним захищеним каналом зв’язку, який працюватиме навіть у випадках, коли наземна інфраструктура пошкоджена або недоступна.
Перші супутники мають вирушити на низьку навколоземну орбіту у 2029 році. ЄС планує розпочати надання послуг у той самий період — невдовзі після запуску першої групи апаратів.
Повне розгортання всіх 348 супутників стане окремим етапом, оскільки створення такої орбітальної системи потребує часу.
За кількістю апаратів IRIS значно поступатиметься Starlink компанії SpaceX. Станом на серпень 2026 року американська мережа має понад 10 тисяч активних супутників на низькій навколоземній орбіті.
Однак ці системи мають різні завдання. Starlink орієнтований переважно на надання супутникового інтернету широкому колу користувачів, тоді як IRIS створюється насамперед для державних структур і критично важливих операцій.
Європейською мережею зможуть користуватися країни ЄС та партнери, серед яких називають Норвегію й Ісландію. Система має допомагати під час надзвичайних ситуацій, гуманітарних місій, спостереження за кордонами та інших важливих завдань.
Окремий напрям роботи IRIS — безпека й оборона. Саме тому Європейське космічне агентство наполягало на збільшенні кількості супутників у фінальній конфігурації.
У майбутньому доступ до мережі можуть отримати не лише державні установи, а й бізнес та звичайні користувачі. Однак спочатку систему планують використовувати в регіонах, де традиційний зв’язок працює нестабільно або відсутній.
Підписання остаточної угоди означає перехід IRIS від етапу планування до практичної підготовки. Наступними кроками стануть виробництво супутників, створення наземної інфраструктури та підготовка запусків.
Європейський Союз також має залучити приватних операторів, які забезпечать частину інвестицій у проєкт.
Якщо графік не зміниться, перші супутники IRIS запрацюють у 2029 році. Європа при цьому не намагається повторити масштаб Starlink, а створює власну систему з акцентом на стратегічну автономію, безпеку та надійний зв’язок у критичних ситуаціях.
