Авіакатастрофа рейсу TWA 514 у Вірджинії 1974 року забрала життя 92 людей і стала однією з трагедій, після яких у США переглянули правила безпеки польотів. Водночас аварія несподівано привернула увагу громадськості до секретного федерального комплексу Mount Weather.
Трагедія сталася 1 грудня 1974 року. Boeing 727-231 авіакомпанії Trans World Airlines, що виконував рейс TWA 514, врізався у західний схил гори Везер у штаті Вірджинія.
На борту перебували 85 пасажирів і семеро членів екіпажу. Усі вони загинули.
Літак прямував з Індіанаполіса до Вашингтона із запланованою посадкою в Колумбусі, штат Огайо. Через сильний бічний вітер у районі Національного аеропорту Вашингтона екіпаж перенаправили до міжнародного аеропорту Даллес.
Погода була складною: сильний східний вітер, низька хмарність і обмежена видимість. Під час наближення до Даллеса диспетчери дозволили екіпажу знижуватися.
Близько 11:01 пілоти отримали вказівку знизитися до 7000 футів. Після цього їм дозволили виконувати захід на посадку VOR/DME на смугу 12.
Саме тут і виникла критична плутанина. Екіпаж сприйняв дозвіл на захід як можливість продовжити зниження до 1800 футів.
Однак літак ще не досяг тієї частини маршруту, де така висота була безпечною. Boeing усе ще перебував над районом передгір’їв Блакитного хребта.
Літак залишався повністю керованим до самого зіткнення із землею. Саме тому катастрофу класифікували як CFIT — керований політ у місцевість.
Розслідування NTSB встановило, що однією з головних причин стала передчасна втрата висоти. Водночас слідчі звернули увагу і на нечіткі правила взаємодії між екіпажем та диспетчерами.
Пілоти вважали, що дозвіл на захід автоматично дозволяє подальше зниження. Диспетчер, своєю чергою, трактував ситуацію інакше.
Проблему погіршувало те, що дозвіл на захід видали приблизно за 44 милі від аеропорту, коли літак рухався неопублікованим маршрутом.
У звіті також зазначалося, що схема заходження на посадку недостатньо чітко показувала висотні обмеження. Екіпаж, крім того, не до кінця врахував рельєф місцевості на захід і північний захід від Даллеса.
Після катастрофи NTSB передала FAA 14 рекомендацій щодо підвищення безпеки польотів.
Одним із важливих наслідків стало ширше впровадження системи Ground Proximity Warning System, яка попереджає екіпаж про небезпечне наближення до землі.
Також змінили правила для неточних заходжень на посадку. Диспетчерам почали чіткіше вказувати висотні обмеження, а пілотам — конкретніше повідомляти, яку висоту потрібно зберігати до певної точки маршруту.
FAA також почала вдосконалювати автоматизовану радіолокаційну систему ARTS, щоб диспетчери отримували попередження про небезпечні відхилення літака від заданої висоти.
Окремого розголосу катастрофа набула через місце падіння. Неподалік розташовувався секретний федеральний комплекс Mount Weather.
Уже наступного дня після трагедії The New York Times написала про цей об’єкт. Так авіакатастрофа фактично вивела у публічний простір інформацію про комплекс, який до того не був широко відомий.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
